Американські вчені винайшли новий продукт, який називається палкоголь. Це алкогольний порошок і його можна додавати в різні напої та їжу. Ідея належить Марку Філліпсу. В один момент йому набридло носити з собою важкі пляшки в піші походи. Так виникла ідея створення миттєвого алкоголю: відкрив пакет, додав порошок у воду і в той час розслабився.

До створення палкоголя Марк довго шукав на чорних ринках щось подібне, але пошуки не дали результату. Він вирішив створити його самостійно. На це пішло кілька років співпраці з ученими. Довелося проводити безліч експериментів. І ось, нарешті, результат дав результати. Так з’явився алкогольний порошок. Посудіть самі: це вельми зручно — один пакетик палкоголя важить приблизно 30 грам і поміститися в кишеню. Приватна компанія «Lipsmark» випускає цей алкогольний порошок.

Палкоголь, на даний момент, має шість смаків: чотири коктейльних і два стандартних. Стандартний смак палкоголя — «V» версія виготовляється з горілки вищого сорту, її дистилюють чотири рази, а версія «R» — з пуерторіканського рома першого сорту. Коктейльні версії мають 4 смаку: лимон, мохіто, космополітен і поудеріта (за смаком дуже нагадує маргариту).

Поки палкоголь не продається. Продукція недавно пройшла всі рівні сертифікації і, на подив, отримувала добро на продаж на території США. Чесно кажучи, для компанії — виробника це стало несподіванкою. Вони не очікували, що палкоголь отримає схвалення. На сьогоднішній день його можна придбати тільки через інтернет і на це мають право тільки особи, які досягли 18 років.

Ось як його рекомендують поєднувати:

— До смаженого м’яса відмінно підійде ром;

— Горілка поєднується з яйцями;

— Космополітен доповнить салати;

Творці нагадують, що порошок необхідно додавати вже в готову страву, в іншому випадку ефекту не буде.

Прочитавши коментарі на сайтах, можна зробити висновок, що знаходяться такі споживачі, які вважають за краще використовувати алкогольний порошок не за його прямим призначенням, тобто нюхати. Виготовлювачі продукту запевняють таких експериментаторів такого не робити — наслідки обіцяють бути вельми не приємними. Якщо правильно використовувати новий продукт, то споживач залишиться задоволеним зробленим ефектом, так, принаймні, стверджують творці.

Маємо два колеса різного розміру, розташованих одне в іншому. Обидва колеса синхронно котяться і проходять певну відстань. Сенс парадоксу ясний з картинки: два скріплених колеса різного радіусу проходять той же шлях при повному обороті.

Якщо ви уважно подивитеся на гифку вгорі, то помітите — обидва колеса повністю роблять оборот по всій своїй окружності, щоб подолати одну і ту ж відстань (див. на червону лінію). А також очевидно, що одна окружність менше іншої. Це означає, що, або колеса мають однакову окружність (що в корені невірно), або різні окружності «розгортаються» на однакову довжину (чого бути ніяк не може).

А якщо уявити, що все це правда? Тоді технічно можливо, що колесо з окружністю в 2,54 сантиметра в змозі пройти той же шлях за один оборот, що і колесо з окружністю, рівним 1,6 кілометрів.

Але такого просто не буває. Довжина окружності з меншим радіусом не може дорівнювати довжині окружності з великим радіусом. Так в чому ж справа?

Жителі Африканського континенту стверджують, що вони знають 99 варіантів використання кокосової пальми. З кокосів виготовляють напої, варення, вино, оцет; з листових бруньок — салат; з масла роблять мило, а також використовують його для палива в лампах;з волокон — одяг, скатертини, канати і папір; з шкаралупи — посуд; з стовбурів — меблі; з тирси — чорнило…

Тому католицькі місіонери в XIX столітті називали кокосову пальму «деревом ледарів». Адже згідно Біблії, людина повинна заробляти хліб насущний у поті чола свого. Побоюючись згубного впливу нетрудового способу життя на моральність своєї пастви — аборигенів південних островів, місіонери змушували їх вирубувати дерева.

Пальма отримала свою назву в XVI столітті, в основі його — іспанське слово «коко», що позначає гримасу або мавпячу морду. На підставі горіха є кілька цяток, які надають плоду пальми вид гротескно спотвореної фізіономії. Так і вкоренилося: горіх «коко» — «марний горіх».

Кокос має не тільки багато поживних речовин, це також чудовий будівельний матеріал. У цьому переконався колишній президент Філіппін Фердинанд Маркос, коли він побудував кокосовий палац. Бажаючи здивувати папу Римського Іоанна Павла II під час його візиту на Філіппіни, Маркос замовив будівництво розкішного особняка, яке обійшлося в суму 37 мільйонів песо ($10 млн). Сімдесят відсотків цієї двоповерхової будівлі побудовано з кокосових пиломатеріалів. Інші різні компоненти кокосового дерева і фруктів, також включені в елементи декору та архітектури. До речі татові палац не сподобався, присоромивши президента за марнотратство, він поїхав жити в готель.
Чи знаєте Ви, що від падіння кокосових горіхів щорічно гине близько 150 чоловік?

Кокосовий горіх має понад 1300 видів. Всі види поділяють на дві основні групи: ті, які ростуть на узбережжі Тихого океану і ті, які ростуть на узбережжі Індійського океану.

Кокосова пальма не може жити без солі. Підраховано, що одна пальма витягує з грунту за рік 1,34 кілограми солі. На самій кромці океану вони досягають найбільш великих розмірів, добре плодоносять і довго живуть. А на відстані в кілька кілометрів від берега кокосові пальми ростуть погано.

З ботанічної точки зору, кокосова пальма не є деревом, оскільки не має кори, гілок, і деяких інших ознак. Кокосова пальма представляє собою багаторічну деревну рослину. А «кокосовий горіх» — зовсім не горіх! Горіхами їх називають помилково, так як кокос — це кістянка, косточковий плід, такий же, як слива, персик або абрикос.

На Філіппінах, невідкритого кольору кокоса роблять спиртний напій під назвою Lambanog.

Кокосова вода, видобута з кокоса без тріщин, стерильна і тому ще до 1976 року кокосова вода використовувалася як замінник плазми крові. Кокосова пальма живе близько 100 років, даючи щорічно до 450 горіхів.

Володіючи бактерицидною властивістю, кокос не гниє ні при якій вологості, зберігаючи протягом десятків років свою пружність і еластичність.

Кокосові горіхи — дивовижні плоди: вони можуть довго плисти по морю, а досягнувши берега, вкоренитися і прорости за тисячі кілометрів від місця свого народження.Ось чому кокосові пальми широко поширені по тропічних узбережях.